У народі кажуть – суниця в городі – гроші в кишені. Адже дійсно, це одна з небагатьох ягідних культур, від якої можна отримувати прибуток від весни до глибокої осені, а при наявності теплиці то і взимку. Так що мова піде саме про суницю  (клубніку). Вирощувати її під силу кожному, в кого є бодай клаптик землі. А допоможе вам в цьому наш постійний читач і автор, садівник –аматор Микола РОЗШИБІН, невтомний 70-річний пенсіонер, мешканець села Китайгород, що на Хмельниччині, автор багатьох статей. Зокрема, «Тонна суниці з сотки», «І в лютий мороз свіжа суниця» та інші.

          На порозі весна, не за горами літо. Пора складати плани, що і  скільки потрібно садити, щоб задовольнити потреби сім’ї та ще щось продати. Бодай щось вторгувати. Бо де й на чому наразі селянину заробити, як не на своєму  обійсті. На чому можна мати непоганий грошовий дохід зі своєї невеликої присадибної ділянки, так це на вирощуванні суниць, впевнений наш автор. Що для цього потрібно, так це придбати саджанці її гарних сортів. Про технологію їх вирощування від А до Я і розповість Микола Назарович. При чому він не претендує на ніяку винагороду ні від редакції, ні від держави, ні від читачів які користуються його порадами та секретами. А  здобув він  їх  за 27 років важкої праці біля цієї цілющої ягоди й на схилі літ отримує непоганий грошовий дохід, добавку до мізерної пенсії. Дехто зауважить, мовляв, не в грошах щастя. І частково буде мати рацію. То ще в чому? Про це в розповіді Миколи Розшибіна.

Хоча моє село ніякого відношення до Китаю не має, проте  китайська делегація кілька років тому до нас приїздила. Побував свого часу в Китаї і я, під час розвалу Созу. Коли ми мали велике  безробіття, я два роки був  у Хабаровську на заробітках, а там багато китайців. Мешкав з ними навіть в одному будинку. А катером морем їздив до них в місто Харбін за товаром. Там вперше й побачив, як вони вирощують взимку в теплицях суниці. І не тільки. Побачене вразило до глибини душі.

          Що саме: великих розмірів теплиці. В середині них грядки шириною 50-60 сантиметрів різної довжини, а між ними невеликі проходи 45-50 сантиметрів шириною. На грядках вирощувалися кріп, петрушка, салат, селера цибуля на перо, столові буряки тощо. По центру грядок по всій їх довжині закопані ТЕ-образні стовпчики висотою 1,6-1,7 метра через кожних 2 метри. Зверху на цих стовпчиках приладнані  дерев’яні коритця з дощок приблизно: низ -20 см, верх -30 см, висота 25 см і 2 м довжиною. В них в один рядок через кожних 15 см висаджені суниці, подібні до сорту «Рожевий фламінго», які плодоносять цілий рік. Видовище не з простих. Стебла з квітами та ягодами звисають до низу, а ще нижче – сланкі пагони – вуса, теж усі в рожевих квітах і яскраво-червоних ягодах.

          Ще за радянських часів суниця садова широко культивувалася в Україні, нині ж її вирощують в обмеженій кількості, особливо на великих площах. Проте на дачних і присадибних ділянках суниця стає все більш популярною. Зарубіжні селекціонери, на відміну від наших, вивели ряд нових високопродуктивних сортів, які наразі користуються в нашій країні великим попитом. Прикро, але наш УкрНДІ садівництва мовчить. Немає в нас ні літератури, ні нових сортів. Тому маємо те, що маємо.

1-й варіант.

Під маточник-розсадник я виділив 1 сотку землі.  На цій сотці я викопав 6 траншей глибиною 50-60 см. На ширину рискаля, довжиною по 10 метрів. На них і вирощую 6 сортів розсади. Яку суміш землі закладаються в ці траншеї, я думаю всі знають, про це написано в багатьох виданнях. Скажу лише одне, кількість добрив, якими будуть заповнені  траншеї, має вистачити на років 10-12. Землю між траншеями не потрібно перекопувати та здобрювати. Траншеї після того, як просяде земля, мають мати вигляд невисоких гребенів. Коли траншеї будуть готові до висадження кущів, вся площа стелиться чорним агроволокном, краї якого засипаються піском, щоб не піддував вітер. З двох боків гребеня в притул пришпилюємо волокно П-образними шпильками  10х10 см до землі для того, що гребінь не розсувався. Відтак по його центру по всій довжині через кожні 20 см. прорізаємо волокно і висаджуємо 2-річні сильні кущі суниць.  Потім прокладаю по гребнях крапельну стрічку і під’єднумо її до власно спорудженого водогону.

Суниця садова, великоплідна, окультурена. В народі її ще називають клубнікою.  Чи справді можна отримати  одну тонну  ягід з однієї сотки землі?

            Не знаю як на великих промислових плантаціях, але в мене в  селі Китайгород, що в 20 кілометрах від Кам’янця-Подільського, про це свідчить і моя  26-річна практика,  на присадибних ділянках це можливо. Наразі голландські та італійські селекціонери створили такі високоврожайні, багаторіжкові сорти суниць, де з одного куща збирають по 1-1,5 кілограма ягід.

            Що це означає «багато ріжків»? Тобто, коли від центральної кореневої шийки суниці, частина якої знаходиться на поверхні грунту, під час вегетаційного періоду з кожним роком відростає  ще багато подібних шийок-ріжків, потім вже від них відростають ще ріжки і через рік-два утворюється великий добре облистнений широкий кущ. Тому і дають такі кущі такий великий врожай. Але цього ще замало, тут потрібні досконалі знання сучасних світових технологій і якісна розсада цих сортів. Маючи таку розсаду, не обов’язково займати велику площу для отримання  великого врожаю. Для сім’ї з двох похилого віку пенсіонерів, достатньо однієї сотки. Вистачить ягід і для себе, і продати, поповнивши сімейний бюджет.