1-й варіант.

Під маточник-розсадник я виділив 1 сотку землі.  На цій сотці я викопав 6 траншей глибиною 50-60 см. На ширину рискаля, довжиною по 10 метрів. На них і вирощую 6 сортів розсади. Яку суміш землі закладаються в ці траншеї, я думаю всі знають, про це написано в багатьох виданнях. Скажу лише одне, кількість добрив, якими будуть заповнені  траншеї, має вистачити на років 10-12. Землю між траншеями не потрібно перекопувати та здобрювати. Траншеї після того, як просяде земля, мають мати вигляд невисоких гребенів. Коли траншеї будуть готові до висадження кущів, вся площа стелиться чорним агроволокном, краї якого засипаються піском, щоб не піддував вітер. З двох боків гребеня в притул пришпилюємо волокно П-образними шпильками  10х10 см до землі для того, що гребінь не розсувався. Відтак по його центру по всій довжині через кожні 20 см. прорізаємо волокно і висаджуємо 2-річні сильні кущі суниць.  Потім прокладаю по гребнях крапельну стрічку і під’єднумо її до власно спорудженого водогону.

            Що робимо далі? Від краю кожного гребеня в обидві сторони відміряємо по 35-40 см., забиваємо на початку  й в кінці кілки, натягуємо шпагат і по ньому рівненько, прорізавши волокно, забиваємо через кожний метр кілки висотою 10 см., до них кріпимо 10 см. білу пластикову вагонку. Вона слугуватиме бортиком щоб не розсипалася тирса. Від бортика до бортика мають бути стежки 40-45 см. шириною.

            Згодом готуємо таку суміш: на 3 відрі тирси беремо 1  відро просіяного через мілку рафу сухого перегною, відро річкового піску, стакан попелу на кожне відро такої суміші. Потім розвожу в 10 л. води 2 л. свіжого коров’яку або 1 л. зброженого курячого посліду, коли нема того чи іншого, беремо на 10 л. води 100-150 гр. сечовини (карбаміду), поливаємо цим розчином субстрат і добре перемішуємо. Потім оті смуги, що по обидва боки гребня 35-40 см.  шириною, засипаємо прямо по агроволокнові готову суміш рівно з бортиками, тобто 10 см. товщиною. Бур’янів, як таких, на цій площі ніколи не буде, бо через чорне агроволокно вони не проростуть. Потім на гребні через кожний метр по всій довжині ставимо з дроту дуги. З низу дуг на всю довжину смуг по центру кріпимо пластикову трубку 18-20мм товщиною, попередньо в ній просвердливши тонкі дірки  00,1 мм,  або пропалюємо їх цвяшком, через кожні 10 см і підключаємо їх до власної водопровідної мережі. Ці трубки слугуватимуть  зволоженню тирси під час росту розсади. Коли від материнських кущів будуть відростати вуса, їх потрібно направити в один напрямок і стежити, аби вони не лягали один на одного тому, що коли на розетках відростатимуть корінці, вони в повітрі засохнуть. На кожному вусові залишаємо по 3-4 розетки а затим вус прищіпується. Під час вегетаційного періоду на цих молодих розетках розпочнуть відростати теж вуса, які слід видаляти. Для забезпечення нормального росту рослин їх потрібно підживлювати азотними добривами. Належним чином доглянувши рослини, до осені виросте сильна з великою мичкуватою системою коренів розсада. На зиму, коли підмерзне грунт, розсада накривається листям, соломою, осотом. Весною перед посадкою розсаду добре поливають водою, тирса намокне й рослини легко виймаються, корені майже не пошкоджуються. Залишається лише обтрусити тирсу з коренів і готовити до висадки.

            Це один із варіантів вирощування розсади для посадки з оголеним корінням.

            2-й варіант передбачає вирощування горщикової розсади. Робиться все аналогічно, лише земля не накривається агроволокном. Хіба що гребні можна застелити. По обидва боки гребня на таку ж ширину смуг земля перекопується, розпушується грунт і в нього висаджуються 250-грамові пластикові, з кількома отворами  в дні,  наповнені землею стаканчики. Коли на вусах розпочнуть створюватися молоді розетки, їх слід пришпилити П-образними шпильками з тонкого дроту в стаканчики. Відтак робиться все як і в попередньому варіанті. Стаканчики я висаджую таким методом: беру круглу палку діаметром верхньої частини стаканчика, один кінець затісую на конус, до другого прибиваю перемичку і роблю в землі ямку та кладу в неї стаканчик. Весною перед посадкою стаканчики з землі виймаю легким натиском на його дно й рослина дуже легко з нього видаляється,  не пошкоджується жоден корінець. Суниця в такий спосіб абсолютно не переносить стресів і приймається на 100%.

            Тепер поговоримо про підготовку плодоносних грядок.

            Варіант перший. Восени, поруч з маточником відміряємо ще одну сотку землі (10х10 м.), ділимо її на 8 смуг. Кожна з них має 100 см ширини і 10 м. довжини, між смугами  робимо стежки 40-45 см. Замість стежки навколо грядки копаємо траншею глибиною 35 см і 40-45 см шириною. Це щоб було зручно нагинатися, по-перше, по –друге, на таких грядках швидше прогрівається земля. Грядки виходять ніби піднятими над землею. А кожних 10 см підняття, наближає її на 100 км до півдня, що сприяє швидшому дозріванню ягід. До того ж, впритул до стінок кожної грядки через кожний метр забиваємо кілки, на рівні поверхні землі до них кріпимо білу  пластикову вагонку шириною 30 см. Відтак дощі грядку не розмиють. Від оселі до грядок і поміж ними стежки заливаємо бетоном. Тепер нам не страшний ніякий дощ. Як мовиться, можна ходити в кімнатних тапочках.

            Землю з траншей, верхній шар, викидаємо на грядки. Решту вивозимо та розкидаємо по городу. Внесена на грядки велика доза органіки перекопується і залишається до весни. В кінці лютого, якщо є на грядках сніг, посипаю його попелом, накриваю  зверху прозорою поліетиленовою плівкою, а вже через 2-3 тижні земля дозріла й можна в неї висаджувати суниці. Проте спочатку землю пересапую та загромаджую.

            До цього часу тирса на маточнику розмерзлася. Ножицями обрізаємо від  кущів суниці старі сухі вуса, молоді кущики беремо за листя, струсивши, виймаємо з тирси. Підрізаємо корінці до 8-10 см, обрізаємо листя, залишаючи 2-3 см черешки, миємо їх в ледь рожевому марганцевому розчині та складаємо пучками в поліетиленові пакети, які закладаємо в холодильник при температурі мінус 1,8-2 ◦С. Тут вони мають бути не менше 800 годин. Якщо її заклали в першій декаді березня, то на початку третьої декади квітня можна висаджувати в грунт. Таку розсаду називають «фріго», - заморожена.

            До цього часу на початок 3-ї декади березня на 8 грядках земля під плівкою достатньо прогрілася.  На всіх грядках сіємо ранню 18 денну редиску. Накриваємо грядки білим тоненьким і легким агроволокном. Через 15-18 днів редиску збираємо з грядок і … на ринок. Зрозуміло, яка ціна її ранньою весною. Так робимо перший внесок у сімейний бюджет.

            Після редиски  грядки пересапуємо на глибину 10-12 см і загромаджуємо. На календарі 20-21 квітня. Дістаємо з холодильника розсаду невеликими порціями, підігріваємо воду до 22-24 градусів, занурюємо розсаду в цю воду на 15-20 хвилин. Готовимо бовтушку з 1 частини землі, 1 частина  глини, 1/2 – свіжого коров’яку, обробляємо корені в цій бовтушці і висаджуємо в грунт рядочками через кожні 12 см кущ від куща, між рядками теж 12 см і шаховим порядком. В кожну ямку кладемо по 2 кущики. В цілому на одній грядці садимо 1280 кущів, на 8 грядках – 10240 штук. Такий метод дозволяє в перший рік посадки зібрати великий врожай. При загущенні суниця має тенденцію давати виправданий врожай. Після посадки в той же день грядки накриваємо целофановою плівкою. На третій день на кущах розпочинають відростати молоді листочки. Коли в полудень припікає сильно сонце, плівку потрібно зняти, тому , що молоді листочки можуть підгоріти. Пізніше, коли на кущах з’являються 2-3 листочки,  я накриваю грядки білим агроволокном і знімаю його коли вже дозрівають ягоди.

            Як правило, я висаджую розсаду  20 квітня й в останніх числах травня  на початку червня  збираю врожай. У цей період на ринку суниць дуже мало,  тому  яка їх вартість, відома. 

            Першою я висаджую розсаду «Імператриці» - середньоранній сорт. Перші її ягоди мають вагу  в середньому 0,50гр, решта дрібніші, то з одного куща збираємо як мінімум 60-70 грамів ягід. А в нас на грядках 10240 кущів, виходить, що в середньому матимемо 600 кг ягід. Якщо навіть продати їх оптом по 20 грн. за кілограм, ми отримуємо понад 10 тис. грн., що є непоганим внеском у сімейний бюджет.

            Після збору ягід грядки зразу перекопуються разом з кущами суниць, або пересадити їх на іншу грядку.

            Це може бути початок червня. На звільнену від суниць грядки 1,2,3,4 висаджуємо розсаду огірків, помідор, солодкого перцю, сіємо моркву. Далі дістаємо з холодильника  1280 кущів розсади «Царська корона» і висаджуємо її на 5-грядку. В кінці липня збираємо врожай  і сіємо на цій грядці сидерати – білу гірчицю. 1-ша ягода «корони» важить 90-100 грамів кожна. Якщо з кожного кущика зберемо по 90 грамів ягід, то з цієї грядки матимемо їх 120 кг.  10-11 липня на 6-грядку висаджуємо  «Каліфорнійське диво». В кінці серпня збираємо 170 кг солодких ягід. Грядку перекопуємо та сіємо сидерати. На ринку в цю пору суниць вже нема. А у нас є! На 7-й грядці 20-21 липня садимо розсаду «Флоріна», її ягоди середнього розміру – 30-35 гр одна. В середині вересня збираємо врожай 60 кг з грядки. Знову ж на звільненій площі сіємо сидерати. І на останній 8-й грядці на початку серпня садимо «Альбіон»і в жовтні матимемо 50 кг суниць. Хто в цю пору бачив на ринку гарні та запашні вітамінні ягоди?

            І так, за сезон ми зібрали 1000 кілограмів (тонну) суниць. Плюс редиска, огірки, помідори, морква, і т.п. І все з однієї сотки землі. Ось такий я придумав конвеєр.

            Звичайно, він більше підходить для тих, хто хоче зайнятися суничним бізнесом, адже потрібні спеціальний холодильник, багато розсади, за рахунок якої отримуємо гарний врожай.

            3 варіант є простіший, де доведеться перший рік добряче попрацювати, відтак праця  віддасться сторицею. Відступивши від попередніх грядок декілька метрів, я сформував  ще шість, точнісінько такої ж конструкції, тільки на 60 сантиметрів ширші, тобто, 1м 60 см шириною і 10 м довжиною грядок, на яких буде вирощуватися  шість сортів суниць описаних вище. На грядки я вніс багато органіки щоб вистачило рослинам живитись 5-6 років. Грядки перекопав, гарно розпушив землю, сформував так, щоб вона на них була не рівною, а овальною. Постелив на всі грядки чорне агроволокно до самих бортиків, аби не було видно землі. Краї волокна на грядці присипаємо піском, щоб не піддував вітер. Все! На цих грядках 5-6 років не потрібно буде просапувати міжряддя суниць, ні полоти бур’яни, оскільки їх там не буде. Ягоди будуть чистими і не гнитимуть під час затяжних дощів, бо волокно не зволожується  як звичайна тканина. Воно пропускає воду, «дихає», затримує вологу. Під ним у спекотні дні температура землі менша на 5-6 градусів ніж у відкритому грунті, що важливо для суниць.

            Потім робимо на грядках розмітку під посадку розсади, яка є в нас на маточнику в стаканчиках і вже готова до пересадки  в грунт. Ділимо грядку навпіл по довжині, відступаємо від центра 14 см ліворуч і 14 см праворуч, забиваємо 2 кілочки  на початку й 2 в кінці грядки, натягуємо 2 шпагатки.  Відтак, маємо 2 рядки, між ними 28 см шириною. Від цих рядків відступаємо два рази по 28 см одну сторону і два рази по 28 см в другу, отримуємо 6 рядків у шаховому порядку. Розсаду садимо не всю зразу,  а частинами. Якщо планується на грядках монтувати крапельну систему зрошення, то потрібно спочатку прокласти крапельну стрічку поруч з натягнутими шпагатами і по ній робити розмітку для того, щоб крапельнички співпадали з кожним кущиком. Отже, проклали стрічку та прив’язали до тих кілочків, до яких прив’язаний шпагат, додатково пришпиливши її П-образними шпильками з тонкого дроту до землі, аби вона не совалася в різні боки. Відстань між крапельничками на стрічці через кожних 30 см. Від краю першого рядка відміряємо 60 см, ставимо крейдою на агроволокні, чітко під шпагатом, мітку, налаштовуємо стрічку так, щоб крапельничка була навпроти мітки. Від цієї мітки до кінця рядка через кожні 90 см ставимо також мітки. В рядку отримаємо 11 поміток. Затим переходимо до другого рядка. Щоб не співпадали кущик навпроти кущика відміряємо від початку другого рядка вже 45 см, ставимо під шпагатом мітку, налаштовуємо стрічку так, щоб крапельниця співпала навпроти мітки й знову через кожні 90 см  ставимо мітки.

            Третій рядок розмічаємо як  перший, 4-й – як 2-й і так до кінця. В сумі на грядці на 6-ти рядках ми отримуємо 66 міток. Тепер будемо вирізати в агроволокні отвори. Беремо крейду  і півлітрову банку. Натираємо краї банки крейдою та чітко по центру мітки робимо відбитки. Зручніше, коли краї банки макати в густе гашене  вапно. А щоб краще вирізати отвори, я протягнув на город кабель з розеткою, підключив паяльник з тоненьким жалом на кінці, з допомогою якого вирізав отвори. З допомогою саджалки роблю в цих отворах ямки по розміру стаканчиків, у яких до серпня виросла гарна розсада і робимо посадку. В кожну ямку наливаю воду, легенько, щоб не пошкодити корінців, виймаю кожний саджанець і опускаю його в ямку з водою, а коли вона всмокчеться, присипаю сухою землею. На шести грядках я висаджую 6 різних описаних вище високоврожайних сортів суниць, на кожній з них по 66 рослин. Все! Цьогоріч тут більше нема що робити, хіба що не буде дощів, то доведеться полити рослини. На зиму шпагати з грядки знімаємо, кілочки залишаємо.

            Весною, або ще в лютому, коли зійде сніг, при плюсовій температурі, як є в цьому році, я  грядки накрив целофановою плівкою. Вже через 2-3 тижні рослини підуть в ріст. Старе листя з кущів обрізаю та спалюю. Коли стане тепло натягую шпагати і продовжую робити на агроволокні розмітки. Від кожного кущика відміряємо 30 см вперед в рядок і 30 назад. Вирізаємо отвори. Незабаром на кущиках суниць відростатимуть пагони (вуса), залишаємо на кожнім кущі тільки по 2 найкращих, решту видаляємо. Коли на вусах будуть утворюватись перші розетки, пришпилюємо їх П-образними шпильками по одній по центру отвору з обох сторін. Коли кущик добре укорениться, вус дальше потрібно прищепити, відступивши від кущика 1-2 см. В цей період слід стежити за землею, щоб вона була зволожена, тоді швидше вкорінюються розетки і до морозів виростуть  сильні, з великою мичкуватою системою коренів і кореневою шийкою 18-20 мм товщиною в якій будуть закладені бруньки на врожай наступного року.

            Під час вегетаційного періоду, як на материнських так і на молодих кущах суниці будуть відростати вуса, які потрібно весь час видаляти, як тільки досягнуть довжини 10-15 см. Можна було на початку літа залишити по 4 вуса, дві розетки пришпилити в один отвір перед материнським кущем і 2 розетки позаду материнського куща. Такий спосіб дозволяє перших два роки отримувати гарний врожай вітамінних ягід. Якщо це багаторіжкові сорти, про які написано вище, то на третьому році плодоношення один кущ потрібно видаляти бо через загущення зменшиться врожай.

            Як свідчить мій 26 –річний досвід, такий спосіб вирощування суниць є найкращим. Я не списую чужу інформацію з інших джерел, все взято з моєї практики. Саме формування грядок дочірними рослинами дає можливість збирати  4-5 років по 1,5-2 кг ягід з кожного куща. Звичайно, все залежить від сорту суниць. У горщикової розсади є теж свої недоліки, все коріння збите в одну кучу, воно заплітається в горщику, а центральні провідні корінці, які вилазять через отвори в горщику в землю, обірвуться під час викопування горщиків. Як правило, вони не відростають до потрібної глибини  на 100-120 см, звідки живляться вологою рослини під час засухи. А висаджувати розсаду з оголеним корінням для плодоношення років на 4-5 є зовсім неприйнятним. На жаль, про це не пишуть ні науковці, ні садівники-любителі. Така розсада садиться загущеним методом, як однорічна культура. Подальше її використання є недоцільним через низький врожай, хоча в перший рік він може бути непоганим через те, що корені були оброблені в бовтанці з глини та коров’яку. Коли викопується така рослина на маточнику з землі, як би ми не старалися, велика частина тоненьких коренів обривається й до того ж вони ще й підрізуються. Рослина при цьому переносить великий «стрес». Перед посадкою корені занурюють в бовтанку де все коріння злипається в одну кучу і так висаджується. Викопайте таку рослину через рік і побачите все коріння, як воно злиплося на початку, таким і залишилося, в середині корені зіпрілі, частина згнили, решта майже не розрослись, а про центральні провідні корінці й мови не може бути. То який врожай можна чекати від таких рослин. Тому я раджу формувати грядки, смуги краще дочірними рослинами.

            Звичайно, в цій статті я не зумів розкрити всіх секрети вирощування солодкої ягоди. Сподіваюся, це я зроблю в наступних публікаціях. Зокрема, про те, як запастися цілющою для рослин дощовою водою, як на 1,5-2 місяці раніше звичайного отримати  урожай в теплиці, яка не обігрівається, як найлегшим методом  вирощувати розсаду, як вирощувати та збирати ягоди в квартирі на підвіконнях та багато іншого.

            З усіх питань прошу звертатися за адресою: 32313, Кам’янець-Подільський, Хмельницька область, а/с -214.  Тел. -096- 663-10-55.